Як шум впливає на організм людини

01 жовтня 2019

У відділі з питань гігієни праці Головного управління Держпраці у Київській області інформують, що безшумних виробництв практично не існує, однак шум як професійна шкідливість набуває особливого значення у випадках його високої інтенсивності. Це спостерігається в промисловості, сільському господарстві на транспорті.

Шумні операції в промисловості – це обрубні і клепальні роботи з використанням пневматичних інструментів, випробування двигунів та їхніх агрегатів, стендові випробування на вібростійкість виробів, шліфування, полірування деталей, штампування, карбування, шум від повітряних потоків, у клепальних цехах, наприклад, досягає 90 дБ, а в прядильних – 100 дБ.

Найнесприятливішими щодо дії шуму на організм людини професіями слід вважати наступні: котельника, клепальника, бляхаря, обрубника, моториста, прядильника тощо.

Дія шуму на організм людини різноманітна. Розрізняють специфічну і неспецифічну дію шуму на організм людини.

Найбільш чутливими до дії шуму діти та підлітки, а також жінки.

Шумова хвороба — це загальне захворювання організму з переважним ураженням органу слуху, ЦНС і серцево-судинної системи, що розвивається внаслідок тривалої дії інтенсивного шуму.

Характерною рисою цього захворювання є приглухуватість внутрішнього вуха з початковим ураженням у ділянці високих тонів.

Клінічні симптоми шумової хвороби поділяються також на специфічні, що виникають у периферійному відділі органу слуху, і неспецифічні, що виявляються у вигляді вегетоастенічного синдрому з чітко вираженою нейроциркуляторною дистонією.

Період розвитку професійної приглухуватості залежить від багатьох чинників, зокрема, від індивідуальної чутливості, інтенсивності та спектра шуму, умов праці. Втрата слуху може призвести до втрати працездатності.

До неспецифічних змін, які зумовлює дія шуму на організм людини, належить синдром неврастенії або вегето-судинної дисфункції. Хворі скаржаться на головний біль, втому, порушення сну, серцебиття, зниження пам’яті й апетиту. Шум викликає зміни функціонального стану зорового, вестибулярного, шкірного аналізаторів, зниження м’язової витривалості.

Заходи щодо запобігання шкідливій дії шуму мають бути спрямовані на зміну технології процесів і конструкції машин, що є джерелами шуму, заміну шумних агрегатів на безшумні, ударних процесів на безударні, виготовлення машин, у яких добре підігнані всі деталі, максимальне урівноваження деталей, старанне змазування деталей, заміна металу незвучними матеріалами (пластмасою), заміна підшипників качання підшипниками скользіння і на поглинання вібрації. Застосовують також установку глушників для поглинання шуму вихлопу повітря. Велике значення також має звукоізоляція.

Якщо ж не вдається знизити рівень шуму на робочому місці до

гранично допустимого, необхідно використовувати індивідуальні засоби захисту – антифони, різні типи навушників і шоломи.

Ефективним засобом захисту від шуму є скорочення часу його дії,

побудова раціонального режиму праці та відпочинку, перебування

працівників під час відпочинку в звукоізольованих приміщеннях.

Важливе значення у попередженні розвитку шумової патології мають

попередні (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди. Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» таким оглядам підлягають особи, які працюють на виробництвах, де шум перевищує гранично допустимий рівень, тобто умови праці є шкідливими згідно з наказом МОЗ України від 08.04.2014р.№248 Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».

Кратність проведення періодичних медичних оглядів встановлюється в залежності від інтенсивності шуму. Огляди проводяться за участю

отоларинголога, невропатолога і терапевта. Одним з методів дослідженням гостроти слуху є аудіометрія. Аудіометрія – це дослідження, що вимірює гостроту слуху, визначає слухову сприйнятливість до звукових коливань різної частоти.