Особливості умов праці в сільському господарстві

06 листопада 2019

У відділі з питань гігієни праці Головного управління Держпраці у Київській області нагадують, що умови праці у сільськогосподарському виробництві мають свої особливості. До них відносяться: сезонність сільськогосподарських робіт; виконання робіт на відкритому повітрі; часта зміна робочих операцій, виконуваних одним і тим же працівником; віддаленість робочого місця від місця постійного проживання людей; застосування хімічних речовин для захисту рослин від шкідників і хвороб.

Так, до числа несприятливих чинників умов праці механізаторів відносяться: мікрокліматичні умови, забруднення повітря робочої зони пилом і
вихлопними газами, наявність шуму і вібрації та вимушена робоча поза. Крім того, у ході проведення польових робіт механізатор має контакт із
шкідливими хімічними сполуками, зокрема пестицидами та мінеральними добривами.

Рільництво в сільському господарстві включає комплекс виробничих операцій, серед яких основними є обробіток грунту, догляд за посівами, збирання врожаю та первинна обробка збіжжя. Роботи на полях вимагають чимало ручної праці, яка пов’язана з вимушеним положенням тіла, переміщенням вантажу. Також на працівників впливають шум, вібрація, пил, який крім рослинних та мінеральних складових може містити в собі залишки пестицидів та добрив.

Найнебезпечнішим фактором на тваринницьких фермах є професійна інфекція. Також суттєве значення має мікроклімат сільськогосподарських приміщень, зокрема на тваринницьких фермах також міститься специфічний запах, зумовлений наявністю у повітрі летких хімічних сполук та шум від різноманітних механізмів, що використовуються під час приготування кормів, доїння.

Робота працівників ремонтних майстерень супроводжується шкідливими виробничими факторами, зокрема, інтенсивним шумом та вібрацією під час ремонтних робіт, можливою загазованістю робочої зони, контактом з паливно-мастильними матеріалами, вимушеною робочою позою.
Хронічна обструктивна хвороба легенів, поліневропатія, вібраційна хвороба – складні діагнози від яких страждають працівники сільськогосподарських
підприємств.
Захворювання периферичної нервової системи найбільш широко розповсюджені серед механізаторів, доярок, скотарів, полеводів. Це насамперед пов’язано зі значним динамічним і статичним напруженням верхніх кінцівок, вимушеною робочою позою, переохолодженням, однотиповими рухами рук тощо.

Приглухуватість зустрічається переважно у механізаторів сільського господарства, умови праці яких характеризуються інтенсивним шумом, а також у робітників ремонтних майстерень (ковалі, слюсарі).
Вібраційна хвороба – у трактористів.

Щоб попередити профзахворювання, роботодавцям сільськогосподарських підприємств радять звернути увагу на загальні профілактичні заходи, які
дозволять унеможливити вплив несприятливих шкідливих виробничих факторів на робітників. Зокрема: впровадження у галузі сільськогосподарського виробництва індустріальних технологій, автоматизація і механізація трудомістких процесів; удосконалення конструкцій сільськогосподарської техніки; правильна організація праці, впровадження раціональних режимів праці і відпочинку; систематичне та якісне проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих; застосування відповідних засобів індивідуального захисту.